Конкуренція молодих модних брендів: купуємо вітчизняну якість від виробника

Драйвером такого зростання стала нестача на ринку українських товарів гідної якості, розповідає Катерина Бякова, засновниця бренду FINCH. Рекордна кількість створення вітчизняних брендів одягу припала на 2013-2015 роки. "Це були футболки з тризубами, якийсь дуже простий і смішний одяг", - підкреслює вона.

Ця простота стилю збереглася і зараз. Строкаті вбрання покупець вже давно сховав далеко в шафу, вибравши простоту і комфорт. Це грає на руку молодим дизайнерам, каже Анна Хаєцька, співвласниця бренду MoonGoose. За її словами, новому поколінню не обов'язково робити щось неперевершене, потрібно створювати просте і затребуване.

Втім, так і зробив Влад Путистін, засновник брендів Basic Form і Мало вогню: "Це були звичайні футболки, білі, чорні, бежеві. Якісь штани, кофти, худі. І далі пішло-поїхало. У принципі, результат реально був хороший. І ось тепер ми вже поставили це все на потік і шиємо постійно".

Епоха технологій теж допомагає брендам. Якщо раніше для продажу одягу потрібно було йти в ТЦ, то тепер представляти себе можна на спеціалізованих платформах або створивши свій сайт. "Перші офіційні продажі мого бренду почалися на базі мультибрендової платформи, що об'єднує велику кількість українських виробників різних напрямків", - говорить Путистін і додає, що це і легше для гаманця творця. Адже через це йому довелося вкласти в бізнес при старті трохи більше 100 тис. грн.

"Люди купують через сайт, роблять замовлення. Ще працює стара схема: зателефонувати - прийти - подивитися. Але наші потенційні клієнти потихеньку вже впроваджують різноманітні європейські напрямки в покупці, коли must have, швидка покупка, швидкий продаж", - додає Катерина Басовська, засновниця бренду SAMOKISH.

Не останню роль в популярності українських товарів грає і ціна. Дорога закупівля матеріалів впливає на бізнес. Адже продавати товар за ціною його виробництва збитково.

У зв'язку з цим, багато брендів, які працюють на давальницькій сировині, змушені демпінгувати, для того щоб отримати собі клієнта в особі дизайнера, переконана Бякова. Вона вважає, що сам по собі український товар, якщо його робити у відповідності з усіма нормами за якістю, як європейський, не може конкурувати. 

Однак закритий цикл виробництва дає можливість українському виробнику пропонувати продукт, який не вартий шалених грошей. Наприклад, візьмемо популярний серед українців пуховик. Коштує такий виріб з гусячого пуху від € 350 до € 700. При цьому за кордоном за товар аналогічної якості доведеться викласти від € 1,5 тис., стверджує Ганна Хаєцький, співвласниця бренду MoonGoose.

Але, незважаючи на велику різницю в ціні, український ринок одягу конкурує з усіма, в тому числі і з іноземними брендами, які пропонують найвищу якість і низькі ціни, розповідає Бякова.

За її словами, конкуренцію створює ще й недолік обсягу продукції через відсутність досить прогресивного обладнання: "У Бангладеші швачка за одну зміну може зробити 3 тисячі, тисячу одиниць. У нас, звичайно, такого результату у швачок немає. Звичайно, ці тисячі одиниць можуть бути не дуже хорошої якості. Але якщо їх порівнювати з 100 одиницями на українському виробництві, чомусь вони можуть бути приблизно в одному варіанті виконання".

При хороших продажах в місяць відшиваются від 300 до 500 одиниць, підсумовує Путистін.

В цілому, конкуренція серед брендів зростає постійно. Хтось в пріоритеті ставить якість, а хтось заманює ціною. Вибір залишається лише за покупцем.

Фото - unsplash.com